Вища освіта в Україні модернізується, дотримуючись вимог Болонського процесу. Одним із важливих моментів у цьому процесі є залучення майбутніх молодших спеціалістів до наукової пошуково-дослідної роботи в процесі навчання.
Млинівський державний технікум ветеринарної медицини має значний багаторічний досвід в організації та проведенні наукових досліджень за безпосередньої участі студентів.
В нашому навчальному закладі при кабінеті „Епізоотологія з мікробіологією” постійно діє гурток „Епізоотолог”. Викладачі спільно з членами гуртка, студентами 3го і 4го курсів протягом двох років працювали над науково-дослідницькою роботою „Світова історія ветеринарії в марках”.
Під час роботи над заданою темою студенти аналізували й вивчали відповідну літературу, збирали поштові марки та конверти, обробляли їх за допомогою комп’ютерної техніки, виготовляли фотографії.
Викладач і бібліотекар навчали студентів основ роботи із науковою літературою, бібліографією, а також вмінню аналізувати і критично оцінювати прочитане, вмінню бачити різні підходи до розв’язання певної наукової проблеми.
Члени нашого невеликого наукового товариства, працюючи над темою „Світова історія ветеринарії в марках” мали змогу самостійно переконатись в тому, наскільки важливо для будь-якої країни світу є ветеринарна медицина, ветеринарна справа. Адже робота ветеринарного лікаря є непомітною для більшості людей. І дуже мало хто з них знає про роль ветеринара в забезпеченні населення всього світу і нашої країни доброякісними продуктами харчування тваринного походження.
Надзвичайно велике значення у світі відіграє пропаганда роботи ветеринарного лікаря. У цілому ряді країн світу з цього приводу випущено спеціальні поштові марки: на них представлено роботу ветеринарного спеціаліста. Наприклад, в країнах Африки, де велась боротьба із чумою ВРХ, це була проблема державного характеру. В 1967 р. в Малій Мавританії та Нігерії також випущені марки, присвячені боротьбі з чумою ВРХ. Тому на марках зображено породи тварин, які розводять в цих країнах. У Китаї, на одній із марок, присвячених розвитку тваринницької галузі зображений ветеринарний прийом – щеплення поросяти.
Аналіз зібраних студентами поштових марок, конвертів, допоміжної наукової літератури дав змогу достойно оцінити діяльність вчених, які зробили чималий внесок у розвиток ветеринарної науки.

 Окремі країни світу випустили поштові марки, в яких віддають данину поваги знаним діячам ветеринарної науки, ювілейним датам спеціалізованих ветеринарних шкіл. У 1958 р. виповнилось 200 років з дня заснування Віденської вищої ветеринарної школи. У зв’язку з цією подією на австрійській поштовій марці було зображено емблему ветеринарії – чашу зі змією і напис „200 років. Ветеринарна школа, Відень”. Цього ж року у Франції випущено марку, присвячену трьом ветеринарним школам цієї країни. Одночасно це було визнання великого вкладу відомих діячів ветеринарної науки Франції у загальну справу ветмедицини – на марці зображено будинок вищої школи в м. Ліон і портрети заслужених ветеринарних лікарів Е. Нокара, Г. Буле та Ж. Шаво.
Розвиток ветеринарної науки також тісно пов’язаний і з іменами вчених, які працювали в таких сферах пізнання людини як медицина, біологія, хімія. Одна з марок, відібраних в процесі науково-дослідної роботи, розповідає нам про Роберта Коха (1843-1910 р.р.), Лауреата Нобелівської премії, німецького бактеріолога, одного із засновників сучасної науки - мікробіології. Роберт Кох відкрив існування споро-бацил сибірки, мікобактерії туберкульозу і збудника лихоманки. Йому присвятили поштові марки країни Югославії, Румунії, Бельгії, Польщі, Швеції, ФРН.
В 1974 р. у зв’язку зі сторіччям з дня народження почесного академіка ВНСХНІЛ С.М. Вишелеського в колишньому СРСР було випущено спеціальний поштовий конверт. 
На поштових марках цілого ряду країн відображено конгреси, які проводяться для ознайомлення вчених всього світу з сучасними досягненнями ветеринарії. У 1961 р. в столиці Мальти, в місті Вагетте, відбувся конгрес, присвячений вивченню та обговоренню такої хвороби як бруцельоз. Тому на одній із серій марок зображено дослідників бруцельозу Б. Бруса і Т. Занітта, а на іншій – козу на фоні лабораторного обладнання. Адже носія бруцел було встановлено саме серед цього виду тварин.
До речі, пошукова-дослідницька робота проведена студентами та викладачами в три етапи: ознайомлювальний, підготовчий і безпосередньо пошукова робота. Викладач на всіх трьох етапах виступає не тільки як керівник і наставник. Його роль набагато ширша і важливіша в цьому процесі: викладач – порадник, співробітник. Адже тільки в атмосфері співробітництва відбувається творче зростання студентів, у них з’являється прагнення до наукового пошуку і досліджень, до досягнення результату, успіху. А саме результативність роботи породжує бажання вчитися і самовдосконалюватися...
Тому насправді крилаті слова великого вченого, філософа С.С.Євсєєнка „Медичний лікар лікує людину, а ветеринарний - людство” потрібно пам’ятати всім представникам ветеринарної професії.